.
Фразеологія. Фразеологізми
Фразеологія — розділ мовознавчої науки, що вивчає фразеологізми.
Фразеологізм — стійке сполучення слів, яке за значенням дорівнює одному слову (зарубати на носі — запам’ятати; як кіт наплакав — мало; розбити глек — посваритися).
У реченні фразеологізм виступає одним членом речення (Ми ніколи не кривили душею: ми - підмет, не кривили душею - присудок ).
Види фразеологізмів
• фразеологiчнi зрощення – семантично неподiльнi одиницi, значення яких не пов’язанi зi значенням компонентiв.
Наприклад: як коровi сiдло.
• фразеологiчнi єдностi – фразеологiзми, значення компонентiв
яких пов’язанi зi значенням фразеологiзму.
Наприклад: крапля в морi.
• фразеологiчнi сполучення – семантично подiльнi одиницi, компоненти яких мають певну самостiйнiсть. Один з компонентiв є
стiйким i не може замiнюватись, а iншi можуть мати взаємну замiну.
Наприклад: брати до серця – брати до уваги.
Які фразеологізми являються семантично подільними компонентами,що мають певну самостійність:Фразеологічні зрощенняФразеологічні єдностіФразеологічні сполучення
Джерела походження фразеологізмів
1. Народна мова та усна народна творчiсть: заварити кашу – брехати, дати гарбуза – вiдмовити, пасти заднiх – вiдставати.
2. Антична мiфологiя: дамоклiв меч – нависла загроза, ахiллесова п’ята – вразливе мiсце, сiзiфова праця – даремна i важка праця, троянський кiнь – прихована загроза.
3. Бiблiйнi вислови: альфа i омега – початок i кiнець, вавилонське стовпотворiння – велелюдне мiсце.
Помощь по сайту