.
Романтизм у Німеччині
У літературі ХІХ ст. співіснували й взаємодіяли, збагачуючи один одного, два основних напрями: романтизм і реалізм. У творах багатьох письменників ХІХ ст. помітні романтичні та реалістичні ознаки. Наприклад, у реалістичному романі Ч.Діккенса «Пригоди Олівера Твіста», де розкрито проблему становлення особистості і зображено жахливі соціальні умови робітних будинків і життя лондонського «дна», образ старого бандита Фейгіна є своєрідним уособленням загадкових потойбічних сил зла або навіть самого сатани. А персоніфікація містичних сил притаманна романтикам.
Романтизм і реалізм розвивалися практично водночас, але романтизм вважають старшим за реалізм, оскільки його представники раніше, ніж реалісти, розробили власну естетичну теорію. Основи романтичної естетики були закладені німецькими митцями у 1790-х – 1810-х рр. А реалізм тривалий час лишався неусвідомленим (навіть сам термін «реалізм» увійшов у активний вжиток лише наприкінці ХІХ ст., коли напрям уже оформився).
Теорію романтизму започаткували діячі німецької культури Новаліс (1772-1801), Фрідріх Шлеґель (1772-1829) та Авґуст Шлеґель (1767-1845). Романтизм у Німеччині склався раніше за інші країни й розвивався практично без упливу літератур інших країн – навпаки, сам значно вплинув на них. Німецькі романтики сприймали лозунги французьких революціонерів не як політичні, а як загальнолюдські та філософські.
Етапи розвитку романтизму у Німеччині
Етапи Тематика, проблематика, художні особливості Жанри Представники
1 –й етап
Ранній
(енський; 1796-1806) Ідеалізація далекого минулого (Середньовіччя), віддаленість від проблем сучасності; звернення до внутрішнього світу людини, до естетичних проблем Міф, казка, легенда, переказ Поет і прозаїк Новаліс, драматург Людвіґ Йоганн Тік, брати Фрідріх та Авґуст Шлеґелі
2-й етап Гейдельберзький
(1806-1825) Вивчення й збирання німецького фольклору; відчуття трагічності буття втілювалося у фантастиці, ворожій особистості Казка, інші різновиди фольклору Брати Якоб і Вільгельм Ґрімми
3-й етап
Швабська школа романтиків
(1815-1830) Різка сатира на сучасне митцям суспільство, поєднання гротеску та фантастики Фантастична повість-казка, лірика Ернст Теодор Амадей Гофман
4-й етап
Пізній романтизм Значна кількість літературних угруповань. Звернення до сучасності Громадсько-політична лірика Генріх Гейне
Після Німеччини майже всі країни Європи складають іспит на романтизм як на форму звернення до внутрішнього духовного світу людини, протиставляючи його реальній дійсності, що (на думку романтиків) не відповідала вічним ідеалам. До 1820 року романтизм переважно розвивався в німецькій та англійській (Кітс, Шеллі, Байрон) літературах, а пізніше – у літературі й мистецтві Італії, Франції та решти країн.
Ернст Теодор Амадей Гофман «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер»
Основні твори Е.Т.А.Гофмана: «Нічні оповідання», «Люцинда», «Маска», «Лускунчик і Мишачий король», «Життєві погляди кота Мурра…», «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер», «Володар бліх…», «Золотий горнець»
У творі Гофмана «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер» головний герой – студент Бальтазар. Він бере участь у реальній боротьбі проти політичного деспота і тирана. Бальтазар за вдачею поет, складає вірші про солов’я та троянду, вкладаючи в поетичні образи свою палку пристрасть до красуні Кандіди. Немає значення, наскільки талановиті твори Бальтазара, важливо, що йому притаманне поетичне світосприйняття, що наодинці з природою він відчуває стан блаженного схвилювання. Автор наділив свого героя даром прозорливості. Він – поет, але бачить оточуючих людей такими, якими вони є насправді, жодне чаклунство не примусило його в потворному мерзотникові і кар’єристі визнати особу, гідну слави. У постаті Бальтазара нема нічого фантастичного, його життя є реальним, таким є і він сам.
Бальтазар є романтичним героєм, бо стає до двобою зі злодієм, який краде все, що потрапляє в його поле зору. Коли Цахес відбирає у нього кохану, він розшукує чарівника Альпануса, і той розкриває таємницю Цахеса. Бальтазар, за законами казки, одружується з коханою й отримує подарунок від Альпануса – помешкання та кошти.
Маг докладно перелічує , що Бальтазар отримає від нього у спадок: «За прекрасними деревами в саду росте все, що потрібне в господарстві. Крім найчудовіших фруктів, ти побачиш там найкращу капусту і взагалі добірну смачну городину, якої не знайдеш ніде навколо. Твоя дружина матиме найперший салат, найпершу спаржу.<…> Килими, покриття на стільцях та канапах мають таку властивість, що навіть найнезграбніші служанки не зможуть їх заплямити, а так само не зможуть розбити ні порцеляни, ні скла, хоч як би намагалися, хоч би навіть кидали об найтвердішу підлогу.
Герої Гофмана поділяються на дві категорії: на щасливих обивателів, які задоволені собою та своїм існуванням, слухняно грають свої безглузді ролі; і на мрійників, ентузіастів, людей «не від світу цього». Життя вселяє в останніх жах, тому вони тікають у свій внутрішній світ, але і там не знаходять спокою.
Філістери та ентузіасти у творі Е.Т.А.Гофмана
Філістери Ентузіасти
Задоволеність наявним станом речей; неприйняття див і невміння їх сприймати; нездатність відрізнити істину від фальші, брехні;кар’єризм ; меркантильні прагнення
( посад, чинів, нагород, грошей) Мрійливість,; здатність помічати та цінувати красу природи, світу; чутливість до неправди; творчі здібності, талант у різних видах мистецтва; жвавість розуму; здатність вірити в дива; прагнення високого (кохання, внутрішньої гармонії)
Сутність конфлікту
Зіткнення інтересів філістерів і ентузіастів, прагнення Цахеса Циннобера як карикатурного уособлення обивателів привласнити досягнення обдарованих людей, навіть відібрати у них можливість особистого щастя і майбутнє
Найважливіша функція сюжету – виявлення конфлікту. Простежте, як виявляється конфлікт повісті.
Експозиція (фея зачаровує Цахеса) → Зав’язка (прибуття Цахеса до Керепеса) → Розвиток дії (кар’єрні та світські успіхи Цахеса) → Кульмінація (заручини Цахеса і Кандіди, на яких Бальтазар видирає чарівні волосинки )→ Розв’язка (смерть Цахеса)
Ознаки романтизму у повісті-казки Е.Т.А.Гофмана «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер»
• Основний конфлікт твору (протистояння митця Бальтазара й філістера Цахеса) утілює неприйняття романтиками буденності реального життя і звеличення «життя духу»
• Переплетіння реальності й нестримної фантазії
• Контраст високого, прекрасного і заземлено-буденного, потворного у творі як конкретне втілення антитези: з одного боку - недосяжного романтичного ідеалу, з іншого – ницої буденної реальності.
Чи можна Бальтазара назвати романтичним героєм? Звичайно, бо Бальтазар і є романтичним героєм, бо він стає до двобою зі злодієм, який краде все, що потрапляє в його поле зору. Знаючи, що Бальтазар закоханий у Кандіду, Цахес відбирає у нього кохану. Тоді студент розшукує чарівника Альпануса, і той розкриває таємницю Цахеса. Бальтазар, за законами казки, одружується з коханою й отримує у подарунок від Альпануса помешкання та кошти.
Теми та проблеми, порушені у казці У.Т.А.Гофмана «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер»
Проблеми: грошей і влади; добра та зла; кохання; освіти; творчої людини (ентузіаста, мрійника) і бездуховного філістера.
Тема – показ духовно обмеженого світу філістерів, у якому немає місця ентузіастам.
Ідея – засудження засліпленого суспільства, що втратило ціннісні орієнтири, яке не тільки приймає брехню за чисту монету, а ще й у забутті творить собі кумира.
Провідна думка втілена у феномені Цахеса: привласнювати чужу працю, таланти, здобутки та ще й прикидатися не тим, ким є насправді. Провина Цахеса в тому, що в його душі не прокинувся внутрішній голос, який сказав би: «Ти не той, за кого тебе сприймать, але намагайся зрівнятися з тими, на чиїх крилах ти, немічний і безкрилий, злітаєш догори».
Вади та явища, викриті у повісті «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер»: дурість,
кар’єризм, жорстокість; тиранія сірості, бездарності, посередності; дріб’язковість інтересів, міщанство; схиляння перед фальшивими кумирами; чиношанування, бюрократизм (система управління державою, відірвана від реального життя та інтересів громадян); канцелярщина, зневага до суті справ заради дотримання формальностей.
Гофман у своєму творі майстерно використовує алегорію (інакомовлення), сатиру, гротеск. Сатирична спрямованість твору полягає передусім у змалюванні звичаїв, що панують у суспільстві, зображенні порядків у політиці та системі освіти, змалюванні чиношанування та самозасліпленості філістерів. Гротеск – вид художньої образності, для якого характерними є фантастична основа, тяжіння до особливих, незвичайних, ексцентричних, спотворених форм, поєднання в одному предметі або явищі несумісних, контрастних якостей (комічного з трагічним, реального з фантастичним), що веде до абсурду; заперечення усталених художніх і літературних форм. Наприклад, описуючи чесноти барона, автор карикатурно перебільшує їхнє значення: «мав найкращу освіту,найприємніші звички, ніколи не плутав мене й мені, вам і вас, виводив своє ім’я французькими літерами, ще й до того розбірливим письмом, і навіть часом працював сам, переважно як була погана погода». Описуючи швидке кар’єрне зростання потворного малюка, Гофман глузує з державної системи, у якій владу узурпує бездарність, а талановитих людей не цінують, у якій має значення лише видимість, а не справжні заслуги. Використовуючи сатиру, іронію, гротеск, автор із сумом констатує нездоланну владу реальності, яка поглинає романтичні мрії. Цахес у повісті – символ посередності, яка бажає звеличитися і отримати блага та необмежену владу за рахунок інших. Повість-казка Гофмана містить філософське бачення автором сенсу життя людини. Для письменника-романтика духовність невіддільна від людської сутності. Казкова історія злету і падіння Цинобера - це застереження тим, хто прагне лише службового підвищення й матеріального добробуту. Адже для автора головне в людині – її духовний світ, природні здібності, які обов’язково приведуть людину до щастя.
Цікаві факти про Е.Т.А.Гофмана
Існує цікаве припущення, що одним із прототипів потворного малюка Цахеса був сам французький імператор Наполеон. Відомо, що Гофман сприймав Наполеона мало не як особистого ворога і мав для цього всі підстави: після захоплення французами Варшави Гофман втратив роботу; родину митця, яка тікала від війни, спіткали нові нещастя.(поховали доньку, дружина занедужала через тяжку втрату). Унаслідок поневірянь захворів і сам письменник. У Берліні, заробляючи на хліб, Гофман, зокрема, продавав карикатури із зображенням Наполеона. Одного разу митець потрапив зі своєю театральною трупою безпосередньо у вир боїв поблизу Дрездена і навіть бачив здаля самого Наполеона. Пізніше Вальтер Скотт дорікатиме Гофманові, що той, спостерігаючи такі важливі історичні події, писав не про них, а вигадував «якісь казочки». Можливо, саме тоді, поблизу Дрездена, Гофман і побачив у постаті Наполеона щось таке, що потім утілив у образі свого Цахеса. Не дивно, що в потворі Цахесі багато німецьких співвітчизників письменника побачили Наполеона – маленького на зріст , пихатого й зовні нічим не примітного вискочня-капрала, який стрімко злетів карєрними сходинками до імператора Франції.
Помощь по сайту