.
Изложение-перевод с украинского языка на русский
Прочитать текст на украинском языке и коротко передать содержание текста на русском языке
Русальний квіт
Із полотна війне таємничою чарівністю місячного сяйва, тремкою тишею теплої літньої ночі. І заполонить уяву дивна дивина. Довго перед очима у сріблястому мареві хитатимуться дівочі постаті в білих сорочках до п′ят, з пишними розпущеними косами. І гойдатиме темна річкова гладінь великі блюдечка білих водяних лілій.
Художник Іван Миколайович Крамськой назвав свою картину «Русалки», переповівши в ній мовою пензля давню слов′янську легенду про русальний квіт – латаття біле, або, як їх у нас називають , білі водяні лілії, що обернулись на русалок.
З усіх водяних квіток у цієї слава надзвінкіша. Бо хіба ж не заслуговує вона того?!
Коли літнім ранком приходжу до тихого озерця, де на підрум′яненому сонцем плесі срібляться лілії, мене завжди охоплює якесь незвичайне почуття. Ніби у казку потрапив. Узагалі, мабуть, немає такої країни, де б не було легенд про білу водяну лілію.
В Італії, наприклад, поширена легенда про красуню Мелінду, яку вкрав болотяний цар-страховисько і одружився з нею. Від того шлюбу і народилося латаття біле, пелюстки якого нагадують колір обличчя Мелінди, а тичинки – золотаві коси красуні. Кожного ранку вкриває Мелінда трясовину квітами , нагадуючи своїй згорьованій матері,що вона жива, вічно юна і царює над болотом.
А знаменита одолень-трава наших предків, виявляється, є не що інше, як ця ж рослина. Тільки в давнину, за переказами, мала вона силу незрівняну, перемагала всілякі недуги й нечисть. Та найбільше вірили в одолень-траву купці, посли та інші мандрівні люди. Хто лагодився в дорогу, промовляв такі слова: «Я іду в чисте поле, а в чистому полі росте одолень-трава. Одолень-трава! Не я тебе поливав, не я тебе породив; породила тебе мати сира-земля. Одолень-трава! Здолай ти злих людей, щоб злого про нас не думали, поганого не мислили; віджени ти чародія, ябедника, одолень-трава! Здолай мені гори високі, доли низькі, озера сині, береги круті, ліси темні, пеньки і колоди!..»
Послужлива пам′ять наших добрих дідусів і бабусь донесла до нас чимало дивовижних переказів і повір′їв про русальний квіт. Одне з цих повір′їв застерігає: квітку білої водяної лілії не слід приносити в дім,бо разом з нею до хати прийде і нещастя. Здогадуюся: це дуже закохана в природу, далекоглядна і передбачлива людина придумала таке! Певно, любила усією душею це срібно-біле водяне диво і турбувалася про його збереження.
От і зронила першою з вуст слова, які допомогли зберегти рослину для далеких нащадків, тобто для нас із вами. І тепер, коли бачу, як стрімголов кидаються у воду запопадливі молодики, щоб мерщій зірвати часто одну-єдину лілію, що не знати як уціліла, коли бачу зів′ялий розтерзаний квіт у руках тих, хто повертається з річки, якось стає, що старе повір′я нині уже забуте.
(За Є.І.Шморгуном)
Лексико-грамматический анализ текста (дать письменно ответы)
1. Объясните смысл названия «Русальний квіт», переведите его на русский язык. Соответствует ли заголовок теме текста? Сформулируйте его основную мысль.
2. Найдите в тексте элементы повествования и описания.
3. Какая древняя славянская легенда отображена в картине И.Н.Крамского «Русалки»?
4. Найдите в тексте сравнение, которое оформлено как предложение, но самостоятельного предложения не представляет.
5. Аргументируйте принадлежность данного текста к художественному стилю речи.
6. Составьте план изложения-перевода
7. Напишите изложение-перевод
Помощь по сайту