VS-9.com - бесплатный портал онлайн-школы для учителей и учеников

.

клонировать тест

Тема теста: Риторика. Виступ. Мовленнєва ситуація
Описание:
Использовано: 5 раз


Укажи прислів'я, що відображає ставлення народу до мовців і мовлення.
   Багато казати, а нема що слухати.
   Ситий голодному не товариш.
   Аби хліб, а зуби знайдуться.
   Година вранці варта двох увечері.

Укажи, який із уривків є текстом.
   Дрімає дорога, небом укрита. З Кириком ми зустрінемось в обідню пору, коли приженемо корів доїти. Повітря незрушне, склисте. Лежать малюки і дивляться у воду так пильно, що котромусь із них справді вже ввижається ніж гострий, як промінь. Степ відкривається одразу за школою (О. Гончар).
   Цілими днями, а то й тижнями Ольга могла сидіти у своїй кімнаті при заслонених вікнах і нікуди не виходити. Навіть Михайлина, розрадливим характером якої постійно був захоплений Франко, і та нічого не могла вдіяти. У селі казали, що старенькі пані, Михайлина і Ольга, ніби не були рідними сестрами. Михайлина — протилежність Ользі. Вища від неї на цілу голову, очі жваві, сива голова рідко коли покрита хустиною, терпіти не могла чорного одягу. Хоч вона вже погано бачила, але вечорами сідала до столу і поволі, з великими труднощами писала спогади про Ольгу Кобилянську, Наталію Кобринську, Івана Франка. Весь дім був на ній. То крутилась на кухні, пробувала страви і давала поради, де досолити, де доперчити; то до корів — чи вчасно нагодовані та видоєні, то до коней — чи напоєні, то між кури, то між індики. Там насварить, там пожартує, розповість щось цікаве і доречне. Весною Ольга злягла. Перед тим, коли на відсонні зацвіли дрібні стокротки, востаннє вийшла з хати, проди-бала звичною дорогою

Укажи прислів'я чи вислів, який можна використати як цитату в тексті про стосунки між людьми.
   Свобода нічого не варта, якщо вона не включає в себе свободу помилятися (Махатма Ганді).
   Людство бачиться древом: у кожної гілки своя пташка, у кожної пташки своя мова. А разом – древо. А спільно – хор (Д. Чередниченко).
   Коли я звільняюся від того, хто я є, я стаю тим, ким я можу бути (Лао Цзи).
   Я не згідний з тим, що ви говорите, але пожертвую своїм життя, захищаючи ваше право висловлювати власну думку (Вольтер).

Уважно прочитай текст і дай відповідь на запитання. (1—5) Архип Куїнджі народився 15 січня 1841 в Маріупольському повіті. Його сім’я жила бідно, він рано втратив батьків, тому працювати Архип почав із раннього дитинства. У 14 років Куїнджі спробував стати учнем Айвазовського, але той не оцінив роботи хлопця й дозволяв лише допомагати по господарству. Через два місяці Архип повернувся додому і влаштувався працювати ретушером. 1860 року він поїхав до Таганрога, де знову влаштувався на роботу ретушером у фотостудію. (6—10) У 24 роки Архип зробив першу спробу вступити до Академії мистецтв, але вона, а також наступна, закінчилися невдачами. У 1868 році він виставив картину «Татарська сакля в Криму». Нарешті його помітили члени Ради Академії мистецтв і дали звання вільного художника. У 1870 році Куїнджі закінчив Академію. У цей же час він знайомиться з багатьма відомими художниками. (11—14) У 40 років, коли слава Куїнджі досягла апогею, він зробив несподіваний крок. Художник замовк. До кінця життя, цілих 30 років, Куїнджі не виставив на огляд жодного твору. Зачинившись в майстерні, він нікого не пускав до себе, зробивши загадкою свою подальшу творчу діяльність. (15—18) Архип Іванович Куїнджі мав великий талант підприємця. Продаж картин за нечуваними цінами приніс йому величезний капітал. Незважаючи на великі статки, Куїнджі жив украй скромно, майже аскетично. Він був щедрим меценатом і допомагав фінансово художникам-початківцям. (19) Помер художник 11 липня 1910 року. Куїнджі спробував стати учнем (1—5)
   Івана Айвазовського
   Тараса Шевченка
   Миколи Пимоненка
   Івана Рєпіна

Укажи прислів'я чи вислів, який можна використати як цитату в тексті про патріотизм.
   Свобода нічого не варта, якщо вона не включає в себе свободу помилятися (Махатма Ганді).
   Будьте строгими до себе та м’якими до інших. Так ви врятуєте себе від людської неприязні (Тит Плавт).
   Важливо вірити, що талант нам дається не просто так – і що за будь-яку ціну його потрібно для чогось використовувати (М. Склодовська-Кюрі).
   Коли в людини є народ, тоді вона уже людина (Ліна Костенко).

Вибери два прислів'я чи вислови, які мотивують долати життєві перешкоди та йти до мети, використовуючи таланти.
   Щастя – це не щось готове. Щастя залежить тільки від ваших дій (Далай Лама).
   Любов виникає з любові, коли хочу, щоб мене любили, я сам першим люблю (Г. Сковорода).
   А ви думали, що Україна так просто. Україна – це супер. Україна – це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни (Ліна Костенко).
   Два найважливіших дні у твоєму житті: день, коли ти з’явився на світ, і день, коли ти зрозумів навіщо (Марк Твен)

Знайди серед тверджень таке, що є приводом для суперечки.
   Міфи — відображення світогляду людей.
   Бути егоїстом інколи потрібно.
   Узимку випадає сніг.

Вибери із запропонованих варіантів, який прийом ведення полеміки вжито у творі. Кайдаш спахнув полум'ям. — А ти чого оступаєшся за своєю жінкою? — крикнув він на Карпа. — Коли хочеш, то я тобі носа втру. — Ба не втрете! Я вже не маленький, — одрубав Карпо. Бліде батькове лице стало жовте, неначе віск. Він кинувся до Карпа. Карпо встав з лави й став, неначе стовп. — Що ви мені цвікаєте в вічі, неначе змовились. Хіба я не ваш батько? Хіба мені не можна в своїй хаті порядок дати? — Тату! Не махайте не мене руками, бо й у мене руки є! — сказав Карпо й собі зблід на виду. Його червоні губи побіліли, неначе полотно. — Як візьму налигача, то я вас обох так обчухраю, що ви будете мені покорятись. — Тату! Оступіться, прошу вас, — сказав Карпо, блідий, неначе смерть, — бо й я налигача знайду (І. Нечуй-Левицький).
   аргумент до публіки
   аргумент до марнославства
   аргумент до жалості
   аргумент до особистості
   аргумент до фізичної сили

Серед запропонованих цитат великих людей знайди ті, що стосуються теми суперечки, пошуку істини, уміння вести діалог й відповідати на запитання.
   Тепер, коли ми навчилися літати у повітрі, як птахи, плавати під водою, як риби, нам не вистачає тільки одного: навчитися жити на землі, як люди (Б. Шоу).
   Говорити багато й добре є дар гострого розуму, говорити мало й добре є властивість мудрого, говорити багато й погано означає дурня, говорити мало й погано є ознакою безумного (Ф. Ларошфуко).
   Купуючи квиток до дельфінарію, ви фінансуєте вилов вільних дельфінів у морі (О. Василюк).
   О трибуно! Скільки дурнів сходило з тебе переможцями (О. Довженко).
   Ніколи не засуджуйте людини, поки не пройдете довгий шлях в її черевиках (Лао-Цзи).

Усі словесні формули є коректними в ході суперечки, ОКРІМ
   це твердження давно спростоване ...
   я б не довірив тобі й...
   підсумком нашої розмови стане...
   Ваші звинувачення безпідставні...
   дякую за розуміння, але...

Укажи варіант відповіді, у якому використано некоректний полемічний прийом.
   Петро хотів їхати поруч із верховими, да й сам не знав, як оставсь коло ридвана, мов прив'язаний. Іде сердега мовчки і голову понурив. Далі, надумавшись, і каже: — Паніматко! Учора діло пішло було на лад, да й розв'язалось із твоєї ласки. Не по правді ви із своєю Лесею робите. Я до вас із щирим серцем, а ви до мене з хитрощами. Лучче б уже одрізати попросту, да й годі. Ну, що в вас на мислі? Скажи, паніматко, щиро, чи думаєш ти оддати за мене Лесю, чи в тебе другий єсть на прикметі? — І єсть, і нема; і нема, і єсть,— каже, сміючись, Череваниха (П. Куліш).
   Ми оволодіваємо значно вищим рівнем суперечки — суперечкою без фактів. Суперечкою на темпераменті. Суперечкою, що переходить від голослівних тверджень на особу партнера. Що може говорити кульгавий про мистецтво Ван Гога? Якщо йому одразу заявити, що він кульгавий, він визнає себе переможеним. Про що може сперечатися людина, яка не обміняла паспорт? Які погляди на архітектуру може висловити чолов'яга без прописки? Впійманий на гарячому, він визнає себе переможеним. І взагалі, чи може нас цікавити думка людини лисої і з отаким носом? Нехай спочатку виправить ніс, відростить волосся, набере вагу, виправить ходу, а вже потім висловить щось несуперечливе — ми його зрозуміємо (М. Жванецький).

Продовжте речення: «Основні думки виступу потрібно повторювати...».
   ....завжди тими самими словами.
   ....щоразу варіюючи їхнє мовне оформлення.
   ...пропонуючи слухачам їх записати.
   ...пропонуючи слухачам повторити їх хором.
   ....тільки один раз.

Продовжте речення: «План виступу — це...»
   ....повний письмовий виклад змісту виступу.
   ....слова та звороти, що означають поняття та явища певної галузі знання.
   ...послідовність і взаємозв'язок тематичних частин виступу, зафіксова­них у вигляді переліку ключових питань або суджень.
   ....узагальнювальні думки, які мають лаконічну, відточену мовну форму.
   ...висновкові положення

До якої форми красномовства належить наведений текст? Він був сином мужика і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим. Десять літ він Томився під вагою російської солдатської муштри. А для во лі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій. Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла пе­ретворити золота його душі у ржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду, а віри в Бога у зневіру і песимізм. Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя. Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті — невми­рущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець се наново збуджуватимуть його твори. Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко (І. Франко «Присвята»).
   Парламентської.
   Академічної.
   Соціально-побутової
   Судової
   Церковно-богословської

Продовжте речення: «Видатні оратори Київської Русі — це...».
   Демосфен і Цицерон.
   Іларіон і Кирило Туровський.
   Феофан Прокопович і Григорій Сковорода
   Михайло Ломоносов і Георгій Кониський.
   Арістотель і Платон